Народилася майбутня султанша приблизно у 1506 році. Достеменно дата її народження невідома. Під питанням і її дівоче прізівище та навіть ім'я. В джерелах XVI століття немає інформації щодо її імені, але багато пізніших традицій, наприклад, українська, і вперше- лише в столітті, називають її Анастосією, а в польського письменника Станіслава Ревуцького, Вацлава Ревуцького згадується ім'я Олександра.
Народилася дівчина в сім'ї священика Гаврила Лісовського в Рогатині - невеликого містечка в Захадниій Україні (а за версією Мавриція Гославаського Роксолана родом з містечка Чемерівці).
Під час одного з набігів татар, приблизно у 1520 році, була захоплена в полон і перенаправлена, ймовірно, спочатку до кримського міста Кафа (тепер - Феодосія), а потім - в Стамбул, де дівчину примітив візир Ібрагім-паша, який пізніше й подарував її Сулейману.
Спочатку - наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. Сулейман адресував їй свою любовну поезію (султан був поетом і пісав під псевдонімом Мухіббі).
У гаремі, званому Бабус-сааде, тобто "Брами блаженства", Роксолана отримала за гострий язик і роскотистий сміх прізвисько Хуррем, що означає "Та, що сміється".
За законами віри, султан мін мати чотири законні дружини та стільки наложниць, скількі міг утримувати. Діти першої дружини ставали спадкоємцями престолу. Але це не могла бути християнка, всі дружини повинні буди прийняти мусульманство.
Справжнє ім'я першої дружини Сулеймана, Фюлане, невідоме. Одружився він з нею у 1511 році, під час перебування у Кафі. Вона народила йому сина Махмуда, який помер під час епідемії віспи 29 листопада 1521 року. В житті Сулеймана вона не відіграла значної ролі, а згодом - померла.
Друга його дружина називалася Гульфем Султан. Її сином був Мюрад. Він також помер під час епідемії віспи 10 листопада 1521 року. Гюльфем задушили за наказом Сулеймана у 1562 році.
Третя - Махідевран Султан, була більш знана як "Весняна троянда". По смерті Махмуда її син Мустафа (правитель провінції Меніса з 1533 року) початково був названий наступником Сулеймана. Згодом він був страчений за наказом султана.
Четвертою дружиною Сулеймана стала стала Анастасія Лісовська. ЇЇ назвали Хуррем Султан, а у Європі знали як Роксолану.
Шлюб та гучне весілля Сулеймана і Роксолани відбулися в 1530 році. Султан надав їй ранг баш-кадуни - головної (а фактично - єдиної) дружини і звертався до неї "Хасекі", шо означає "Мила серцю". Хурем виявилася не лише бажаною коханкою, але й цікавою, розумною співбесідницею, досвідченою в мистецтвах і державних справах. У дні розлуки ( а Сулейман зробив 13 військових походів ) вони переписувалися вишуканими віршами перською і арабською мовами.
Діти
Роксолана народила султану 6 дітей - п'ятеро синів і одну доньку Міхрімах.
- Махмед (1521-1543)
- Міхрімах (1522-1578)
- Абдуллах (помер через три дні після народження)
- Селім (1524-1574)
- Баязид (1522-1562)
- Джахангір (1533-1553)
За переказами, Сулейман найбільше любив свою єдину дочку Міхрімах. У 1539 році її видали заміж за Рустем-пашу, який пізніше став великим візирем. Сулейман також збудував на честь доньки мечеть.
З поміж синів батька пережив лише Селім. Інші загинули в ході боротьби за трон. В тому числе і син Сулеймана від третьої дружини - Мустафа. Існує версія, що саме Роксолана, плетучи інтриги проти Мустафи, спровокувала його смерть - налалаштувала батька проти сина (за наказом Сулеймана Мустафу задушили).
Легенда додає, що Джахангір помер з жалю за своїм братом.
Баязид, після невдалої спроби вбити Селіма, разом з 12 000 своїх людей переховувався в Персії. Скориставшись допомогою персів, ворогів Османської імперії, він став зрадником. Згодом Сулейман порозумівся з персідським шахом, в результаті чого, в обмін на 4 000 золотих монет, прихильників Баязида біло вбито, а його самого, разом з чотирма синами, видано посланцям султана. Смертний вирок, який виніс Сулейман своєму синові, було виконано 28 листопада 1562 року.
Роксолана померла 18 квітня 1558 року (за іншими версіями - 1561 або 1563). Після її смерті Сулейман проводив активну діяльність на її честь, по всій імперії збудував велику кількість об'єктів, присвячених Роксолані.
Сам султан помер в нія з 5 на 6 вересня 1556 року під час військового походу на Угопщину. Тіло
падишаха (без серця і нутрощів) забрали до Стамбулу і поховали поруч з Роксоланою - в мавзолеї, збудованому на подвір'ї мечеті Сулеймана...